Історія справи

Постанова ВГСУ від 29.09.2015 року у справі №911/415/15
Ухвала КГС ВП від 27.02.2018 року у справі №911/415/15
Постанова ВГСУ від 25.10.2016 року у справі №911/415/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Справа № 911/415/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача),

Катеринчук Л.Й.,

Ткаченко Н.Г.,

за участю представників:

ТОВ "Технік Енерджі"- Ващука М.В. (дов. від 21.10.2016),

ПНВП "Яр-Степ" - Горпинченко Л.В. (дов. від 17.05.2016),

ТОВ "Укрлізинг" - арбітражний керуючий Тимофєєва О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю

"Технік Енерджі" Огейчука Т.В.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016

у справі № 911/415/15 господарського суду Київської області

за заявою Приватного науково-виробничого підприємства "Яр-Степ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлізинг"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.06.2016 у справі №911/415/15 (суддя Антонова В.М.) відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Технік Енерджі" про визнання кредиторських вимог (вх. №9536/16 від 04.05.2016).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 ухвалу господарського суду Київської області від 23.06.2016 залишено без змін.

В касаційній скарзі (враховуючи надані уточнення) керуючий санацією ТОВ "Технік Енерджі" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ліквідатор ТОВ "Укрлізинг" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві, просить відмовити у її задоволенні, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Приватне науково-виробниче підприємство (ПНВП) "Яр-Степ" подало заперечення на касаційну скаргу ТОВ "Технік Енерджі", в яких зазначаючи про її необґрунтованість і невідповідність фактичним обставинам справи, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою ПНВП "Яр - Степ" ухвалою місцевого суду Київської області від 12.03.2015 порушено провадження у справі №911/415/15 про банкрутство ТОВ "Укрлізинг". визнано безспірні грошові вимоги кредитора ПНВП "Яр-Степ" в розмірі 429 945,15 грн., 17497,40 грн. - пеня та 8 948,85 грн. - судові витрати.; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Мурзу Андрія Михайловича.

12.03.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про порушення господарським судом Київської області справи про банкрутство ТОВ "Укрлізинг".

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Укрлізинг".

28.04.2016 до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ "Технік Енерджі" про визнання кредиторських вимог у справі №911/415/15 про банкрутство ТОВ "Укрлізинг" з додатками (а.с. 26-27 том 5).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги ТОВ "Технік Енерджі" зазначило, що 27.12.2013 між ТОВ "Технік Енерджі", ТОВ "Укрлізинг" та ТОВ "Високі аграрні технології" було укладено договір відступлення права вимоги №27/12-13/1, згідно якого ТОВ "Технік Енерджі" відступило на користь ТОВ "Укрлізинг" право вимоги до ТОВ "Високі аграрні технології" щодо виконання обов'язків з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 01.04.2011, орендодавцем якого виступало ТОВ "Технік Енерджі" і заборгованість за яким складає 900 000 грн.

06.05.2014 між ТОВ "Технік Енерджі" та ТОВ "Укрлізинг" та ТОВ "Високі аграрні технології" було укладено договір відступлення права вимоги №06/05-14/1, згідно якого ТОВ "Технік Енерджі" відступило на користь ТОВ "Укрлізинг" право вимоги до ТОВ "Високі аграрні технології" щодо виконання обов'язків з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 01.07.2011р., орендодавцем якого виступало ТОВ "Технік Енерджі" і заборгованість за яким складає 340 000 грн. (а.с. 39-41 том 5). Загальна сума зобов'язань ТОВ "Укрлізинг" перед ТОВ "Технік Енерджі" за вищезазначеними договорами становить 1 240 000 грн.

Місцевий господарський суд, пославшись на те, що заява про визнання кредиторських вимог у розмірі 1 240 000 грн. подана із пропуском встановленого ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тридцятиденного строку, ухвалою від 23.06.2016 відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Технік-Енерджі" про визнання кредиторських вимог.

Апеляційний господарський суд, переглянувши матеріали справи в апеляційному порядку, встановив, що первинні документи вищезгаданих договорів відступлення права вимоги №27/12-13/1 та №06/05-14/1 в матеріалах справи відсутні, а копії, що були надані суду першої інстанції, належним чином не засвідченні.

Представники ТОВ "Технік Енерджі" не змогли надати для огляду оригінали договорів відступлення права вимоги №27/12-13/1 та №06/05-14/1, ні місцевому, ні апеляційному суду, повідомивши про їх відсутність.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку , що місцевий господарський суд повинен був відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Технік Енерджі" про визнання кредиторських вимог з підстав їх недоведеності, а не з причин пропуску терміну звернення до суду з кредиторськими вимогами.

Вищий господарський суд України не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

В частині 4 даної статті закріплено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до ст.1 Закону грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд при розгляді відповідних заяв зобов'язаний перевірити їх обґрунтованість та наявність документів, що підтверджують відповідні вимоги. До того ж, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, кредиторські вимоги ТОВ "Технік Енерджі" до боржника - ТОВ "Укрлізинг" обґрунтовані договорами відступлення права вимоги від №27/12-13/1, та від 06.05.2014 №06/05-1, копії яких додані до заяви. Інших документів на підтвердження заявлених кредиторських вимог до заяви не долучалось.

При цьому заявник посилався на те, що факт укладання означених договорів було встановлено у справі № 910/5883/14 про банкрутство ТОВ "Високі аграрні технології" і на підставі цих договорів про відступлення права вимоги ТОВ "Укрлізинг" й було визнано кредитором ТОВ "Високі аграрні технології".

Факт неможливості надати суду оригінали договорів ТОВ "Технік Енерджі" обґрунтовано тим, що вони вилучені в ході досудового слідства в рамках кримінального провадження.

Однак зазначені вище обставини залишилися поза увагою судів як першої, так і апеляційної інстанцій, які проігнорувавши, зокрема, пояснення щодо відсутності оригіналів договорів та встановлення факту їх укладення, застосували формальний підхід до розгляду вказаної заяви, не дослідили умови вказаних договорів, на яких були відступлені права вимоги, зокрема суму та строки компенсації вартості боргів, не забезпечили під час розгляду справи реальну реалізацію процесуальних прав сторін в оцінці доказів,що мають значення у справі, для прийняття законного рішення у справі.

Таким чином, суди припустились порушення норм процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблені такі, що відповідають нормам чинного законодавства, висновки щодо зобов'язань сторін.

У силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України) суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені порушення та прийняти рішення по суті заявлених вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 та ухвалу господарського суду Київської області від 23.06.2016 не можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" Огейчука Т.В задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 та ухвалу господарського суду Київської області від 23.06.2016 по справі №911/415/15 скасувати.

Справу № 911/145/15 в зазначеній частині направити на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.